Совські озера: захоплююча біотогеоінформатика


Грудневі барви= совських= озер= фото= в.придатко-доліна
Грудневі барви Совських озер Фото В.Придатко-Доліна
Стаття продовжує низку освітніх публікацій автора про використання інформаційних технологій для цілей незалежного громадського спостереження за сучасним територіальним плануванням в урбоекосистемах, та для надання допомоги, у тому числі, органам місцевого самоврядування, а також студентам, які вивчають геоінформатику, ландшафтну архітектуру, ландшафтну екологію тощо. Для прикладу взято нижню частину каскаду озер Совської низовини, Київ. Новий літературний жанр — сатира в біотогеоінформатиці.

«Пусик, я скоро вернусь!» (рос.) – дуже відомий вислів, який колись радили мешканцям залишати у дверях своїх помешкань, аби інші думали, що ти вдома. Приблизно так виглядає сьогодні тимчасово призупинена бурхлива активність у нижній частині каскаду Совських озер: тихий намет на заході, мовчазна міні-будівля на сході та незамкнений паркан.

Перед тим, як громада Совського приозер’я із великим здивуванням побачить нижче деякі смішні, але корисні для виживання цифри (навіть не приховую, що отримані вони самим примітивним інформаційно-технічним способом і, без сумнівів, будуть перевірятись іще не раз), спершу зверну увагу громади на дуже важливу, позитивну інформацію, опубліковану київською муніципальною газетою «Хрещатик» 28.11.2008, а саме (цит.): «…поки що на Совських ставках ніяких робіт вирішили не проводити…» — http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3430/art/1227819290.html.

Щиро підтримую цей настрій, що намагається провести з публікації в публікацію муніципальна газета – це спокій, порозуміння, інформованість, обговорення. Поінформованість – запорука успіху в багатьох справах: хто поспішає, то нехай перепочине, хто помиляється, то нехай усе перевірить зайвий раз, і т.ін.

Тверде й упевнене правильно!

Ось і автор вирішив перевірити самого себе, свою поінформованість про нижню частину Совоськоозерської низовини. Тому, буквально вчора, із допомогою ГІС-аналізу (в середовищі ESRI ArcMap 9.2, та на основі вбудованих у нього спеціальних опцій і загальнодоступних даних космозйомки зйомки надвисокої роздільної здатності QuickBird (Google_2007_Digital Globe_Europa Technologies), зовсім не очікуючи цього (чесно!), отримав дуже дивну, нову ситуаційну формулу щодо «будівництва» торговельно-розважального комплексу у нижній частині каскаду Совських озер, а саме.

А) Місце очікуваної будівельної активності вже оточує найвеличніший незавершений паркан довжиною 1078 метрів. Коли його добудують, то він матиме довжину 1960 метрів!

Б) Як можна очікувати за даними ГІС, паркан оточить, можливо, до 19,71 га київської землі — рисунок. (Увага: цей підрахунок має лише довідкове значення, а просторові розміри відповідної полігональної структури в ГІС-середовищі і на місцевості можуть суттєво відрізнятись).

В) За склом у будиночку, що на озерах, де копія рішення Київради серед пожовклих газет, за ТОВ "Господарник" записано 9,15 га!

Г) Забудовувати (закривати якою завгодно бюдівлею і яку завгодно частину) на Совських озерах тоді немає чого, і немає де, адже 100% спірного простору, за даними навіть примітивного ГІС-аналізу, і є та сама, «майже незаймана природа», яку більшість хоче зберегти — рисунок.

Автор визнає, що, певне, засмутив проектувальників цими несподіваними цифрами (деталі див. нижче), та ще й на дискусійній, стартовій стадії "важких" робіт, але саме так спрацював алгоритм, вбудований у комп’ютер, а він же машина. Що в нього закладеш, те він і покаже.

Автор читав деякі прес-релізи й заяви проектувальників у пресі, і підтверджує, що там, буває, проглядає, чи то бажання зробити парк, або навіть дендропарк, чи то підтримати Євро-2012, або щось вдіяти з якістю води (покращити), або зі сміттям. Але повірте, панове, так як це робите ви, у сучасному інформаційно-технічному світі не робиться! Потрібні більш точні розрахунки, і моя освітня публікація має на меті продовжити простий лікбез із питань сучасного професійного територіального планування та застосування інформаційних технологій на практиці.

Деякі мешканці Совського приозер’я, дійсно, праві: щось не так у проектувальників. Певне, прислухайтесь до громадськості, бо вони діло кажуть: нехай краще народиться об’єкт у складі природно-заповідного фонду міста (над цим прийдеться попрацювати!), аніж розважально-торговельний комплекс із окремими, можливо, порушеннями, читайте уродженими вадами. (У пресі кажуть, що сьогодні порушення ваші у тім, що не маєте затвердженого проекту будівництва, а вже встановили паркан… довжиною 1 км! Хоча, зараз, дійсно, ніяких робіт не проводять. (При такій великій забудові, теоретично, порушення, зачеплять питання Червоної книги чи Бернської конвенції, чи Європейської ландшафтної конвенції). Ви же не станете заперечувати, панове, що тварини й рослини у Совській місцині є — і це не тільки качки або чижик-пижик. Там, писали нещодавно, є середовища існування навіть (звучить класно!) — кордулегастер кільчастий, Cordulegaster annulatus annulatus! Між іншим, пропоную зацікавленим екологам самостійно підрахувати індекс біорізноманіття, адже один зі складних параметрів тепер у вас у руках – площа території, точніше — найважливіший із класів земної поверхні, і який спеціально для вас уже визначили у ГІС-середовищі).

Обіцяний детальніший перелік корисних для проектувальника розрахунків та узагальнень, у тому плані, що допомагає йому бачити реалії, є наступним. (Бажано, аби свої матеріали і проектувальники показали на якомусь сайті. Де він, до речі?)

• Сумарна площа нижньої частини каскаду Совських озер, обмеженої вулицями Кіровоградська та проспектом Червонозоряний, яку частіше в публікаціях називають «Совські ставки (пруди, озера)», складає десь 23,4 га київської землі, із периметром 2185 метрів. (Пане Головний, візьміть нарешті до в себе в штат сучасну людину, яка розуміється на геоінформатиці і ландшафтній архітектурі!)

• Площа нічим незабудованої нижньої частини каскаду Совських озер, фактично здичавілої ділянки, про яку дискутують між собою проектувальник і захисники природи, може скласти приблизно 19,7 га , або 82% від зазначеної загальної площі, із периметром 1960 метрів. (Між іншим, у термінах ТОВ “Господарник”, це те саме, що «майже незаймана природа»).

• У пресі можна знайти, що у липні 2007 року рішенням Київради товариству передали в оренду земельну ділянку площею 19,32 га (Хрещатик. Київська муніципальна газета -http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3430/art/1227819290.html ).

• Довжина вже існуючого паркану навколо нижньої частини каскаду Совських озер складає 1053 м, плюс фрагмент від зламаної частини на заході 25 м, усього 1078 метрів. Коли його добудують, можливо, то він видовжиться приблизно до 1960 метрів. Ледь не два кілометри!

• «Майже незаймана природа» всередині нічим незабудованої нижньої частини каскаду Совських озер, займає площу, що дорівнює площі нічим незабудованої нижньої частини каскаду Совських озер. Тобто, навіть начебто виділена забудовнику для будівництва чверть (так пишуть у ЗМІ) означає будівництво на 25% землі. Так де ж тут будувати — див. рисунок, тим більше, коли стоїть мета мати парк, а в деяких джерелах, кажуть, «дендропарк».

Завершуючи, автор хотів би буквально вчепитись у деякі інші корисні нам усім (для знаходження порозуміння) вислови, ініціативи, а також думки представників ТОВ «Господарник», і додати корисний для них альтернативний коментар.

По-перше, за склом будиночка, що стоїть на сході території, сьогодні можна побачити копію 1-ї сторінки (із ?) рішення Київської міської ради, IV сесія V скликання, №1102/1763 від 12.07.2007 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАРНИК» земельних ділянок для облаштування рекреаційної зони в поєднанні водоймища з будівництвом розважально-торговельного комплексу на просп.Червонозоряному,113 у Голосіївському районі м.Києва.» Не скажу, що зрозумів це словопоєднання «…для облаштування…в поєднанні водоймища з будівництвом…», головне, що депутати розуміють, але документ є документ.

Читаємо далі (скорочено мною): 1. Внести зміни до «Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року… …»… виключивши з переліку озеленених територій загального користування м.Києва… земельну ділянку площею 9,15 га в «Парку відпочинку біля Совських ставків у Голосіївському районі м.Києва.

От і додаткова цифра для роздумів: 9,15 га. А що значить тоді 19,32 та «чверть» від 19,32? Крім того, в виявляться, що ми тут б’ємося за.. існуючий парк відпочинку – це якщо він колись існував, і його адреса «проспект Червонозоряний 113»? Агов, а хто бачив десь такий аншлаг — покажіть, будь ласка!

Далі, про фрази тижня.

…є рішення фахівців, які визнали воду ставків брудною та непридатною для використання… Джерело: «День». Щоденна всеукраїнська газета — http://www.day.kiev.ua/255551/ . Автор фрази: Олексій Шульган, представник ТОВ «Господарник». Мій коментар: і так видно, що озера забруднюють стічні води; значить, відповідальні люди мали би очищати воду «на вході» в озерну систему, із допомогою спеціальних очисних споруд, а не із допомогою більш складного комплексу, в який, як ми чуємо, буде включений і розважально-торговельний центр.

…ні про яку унікальність природи (В.П. – мається на увазі Совських ставків) не може бути й мови… Джерело: там же; автор фрази — той же. Мій коментар: а чи не покажете, пане, поряд зі ставками інше місце, де є такий високий індекс біорізноманіття, і така кількість червонокнижних видів! Якщо ні, то вибачайте …Між іншим, на рисунку у цій публікації проглядає окрема жовтокольорова карта — це новий індекс, яким почали користуватись фахівці української школи ландшафтної екології, а саме LCCD, або щільність класів земної поверхні. Так от, він доводить, що сплеск біорізноманіття на Совських озерах таки є, якщо хочете, неочікуваним, дуже цінним явищем. (З огляду на відповідну тематичну карту роздільної здатності 500 м, отриману на основі космозйомки MODIS-2002). Про це автор планує розповісти у наступних публікаціях.

…Совські ставки не здатні до самовідтворення… Джерело: там же; автор фрази — той же. Мій коментар: як зариблені ставки — так, не здатні, але як прісноводна озерна екосистема — ні, здатні; кожної весни бачимо і самовідтворення, і самовідновлення, і запліднення, і гніздування. Звертаю увагу: навіть колонія водолюбних птахів виникає із року в рік. (Див. окремий нарис про тваринний і рослинний світ озер - http://h.ua/story/143967/ )

___

Думаю, нічого не залишається, як прислухатись до місцевої громади. Іще зазначу: де би не будували розважально-торгівельний центр, він завжди притягне до себе сміття, намети і наметики, гральні автомати, каруселі, базарчики, автодромчики та інші "...чики". А тут - ВЖЕ ГОТОВИЙ, У ЧОМУСЬ НАВІТЬ УНІКАЛЬНИЙ КРАЄВИД, ЛАНДШАФТ!

Таким чином, шановні проектувальники, коли будете повертатись на майданчик у наступному 2009 році (?), то візьміть із собою більш обґрунтовані напрацювання, а не наміри й слова. І не забувайте також, що ми хоч і погано іще живемо, у порівнянні із країнами ЄС, але в Європі. Міняється і Київ, і його мешканці. На зупинках у центрі — світові табло, на автотрасах — автоматика, у таксі — GPS-навігатори (замовляйте хоч яку вулицю, і довезуть від точки до точки). А ви все паркани, та паркани... Мешканці-то Совського приозер’я, уже зовсім не ті, які були в 2000-х роках. Їм до вподоби європейський підхід.

Примітка. Наступна публікація журналіста стосуватиметься ландшафтного та біотичного різноманіття усього каскаду Совських озер, що у м.Києві.