Перед ним відступає диявол


. Про своїх особливих пацієнтів він говорить "біснуваті" так, наче ставить буденний діагноз "застуджені". Отець Юрій нікого не боїться, крім Бога, натомість перед його священицькою силою відступає сам Диявол, а він звично відповідає на питання "хто ви?": "Я єси як завжди — священик, який виганяє нечисту силу".
На те має благословіння багатьох єпископів, усне і засвідчене на папері. Родом з Делятина, Івано-Франківської області, священик-місіонер живе на колесах. Три дні там, три тут, через місяць на півдні — й так без відпочинку всенькою Україною. Був колись і у Володимирі-Волинському. Тоді до нього приходила бездітна пара. Через кілька років та пара прийшла вдруге з дітками — дякувати за радість батьківства.
Отець Юрій — представник малочисельної групи духівників-екзерцистів, тих, що виганяють диявола, та володіє рідкісним даром зцілення хворих і немічних. "Я їду всюди, куди мене запрошують — монастир, родина чи лікарня. Бува цілий день проводжу з одними людьми, сім’єю, у будинку, — розповідає священик. — Якщо родину мучить нечиста сила треба всіх посповідати, відправити службу, освятити приміщення, тоді тільки читати екзерцизм. Така моя місійна праця". Він читає молитви на вигнання нечисті, на оздоровлення хворих, займається іконоприкладанням. Має близько півсотні копій чудотворних ікон, які прикладє хворим до болящого місця. Ікони у його руках від частого користання – оновилися. Прості паперові картонні копії, наприклад чудотворна ікона Горидоловицької (Львівська область) Божої Матери з темної, майже чорної — посвітліла, стала, наче нова, так само оновилася ікона Ісуса Христа подарована вдячною вчителькою. Нещодавно у Тернополі вийшла книжка з описами зцілення. За основу видання послужили аж три зошита із записами оздоровлених, серед звичайного люду, там залишали письмові свідчення священики, монахи, парохи. "Я навчав їх писати так: "Дякую Господу Богу за моє зцілення. Після сповіді, причастя, оливопомазання, накладання ікон, хреста чи рук священика Юрія, мене перестала боліти голова, серце чи що інше", — каже екзерцист, — лікує Бог, а не я. Хай за те Йому буде хвала і слава. Я ж бо крапля у морі води, а то все робить Бог по волі та вірі тих людей, які приходять до Нього у спільних наших молитвах. Завжди їм говорю — молімся, як Бог поможе. І ми молимося один за всіх, всі за одного. Одужували навіть важкохворі: онко, пухлинами, страшними ранами". Але безсилим буде священик, якщо нездужуючому бракує глибокої віри. Також важливо, щоб людина прийняла Тіло і Кров Ісуса Христа (хліб і вино). Це є злука з Богом. Комусь легшає одразу, комусь — пізніше, як кому Бог дає. Хтось візитує до отця Юрія раз, хтось — декілька. Він підраховує — більшість хворих таки відчували поліпшення, зцілювалися повністю, або частково. Комусь не допомагає взагалі. "Якось жінка, маючи сильний головний біль, прийшла заради цікавості, — згадує священик, — я поклав їй руки на голову і біль минув. Попри її сумнів, Господь зцілив жінку, аби переконати у чудодійності віри".

Перед ним= відступає= диявол
Віддаючи свою цілющу енергію, духівника не лякає можливість "залишити" чужу недугу собі: "Мені дає Господь натхнення і ласку, а Він вже як дає, то не забирає. Однак, скажу, з іконами легше працювати. Вони відбивають негатив від мене. Тому за допомогою образів на день можу прийняти більше людей, ніж через накладання рук. Деколи я відчуваю, що турбує людину, але краще, нехай би сказала, бо за важкістю визначаю дієвіший спосіб зцілення — ікони чи мої руки.
Нас, екзерцистів, справді мало. Тому є різні причини. Наприклад одружені священики бояться тим займатися, щоб злий дух не помстився дружині, дітям, онукам. Потрібно більше постити. Через те виганяти диявола під силу переважно братам монашої общини. Допомагати треба всім, хто того потребує: священики різних патріархатів, автокефальної церкви, вірники-парафіяни. Байдуже, якої конфесії. Пам’ятаю, у 1999 році, 19 серпня на Спаса, ми зібралися для спільного богослужіння у Криму із священиками православних церков України та Росії. Коли почалася літургія, з неба вдарила ясь. Всі бачили ясність у тому місці, де ми відправляли. Перед службою несподівано злітали в небо тисячі птахів. А під час Євхаристійного канону з’явилися три білі голуби. Звідки прилетіли вони, куди зникли — цього ніхто не бачив. Я написав про цю подію Папі Іоанну Павлу".
Вперше свій незвичайний дар Отець Юрій відчув, коли молився над біснуватою донькою одного дяка. Той з безвиході, наляканий дав священику книжку і просив читати молитви. Духівник молився над нею цілий день безперервно. Коли злий дух залишив дівчину, нею кинуло, а тоді в хаті зірвався сильний вихор. Наче померла лежала вона, а дійшовши пам’яті нічого не могла згадати. Згодом таких випадків було багато. "Якби я сам боявся цього, то був би безсилим. Мусить бути сміливість, мужність. Та ще тверда віра, молитва і намір твердий. Сумнівів у процесі вигнання не допускаю, але на мене трапляються вияви диявола. Серед зими, коли читав екзорцизм, раптом накинулися комарі, та я на те не зважав. Бувають звуки схожі на вибухи — у монастирській церкві на Закарпатті зібралося повно людей, несподівано від різкого потужного звуку аж у вухах "запищало" і одразу все стихло", — ділиться батюшка. Далі він пояснює, що екзерцизм то є чин вигнання бісів, малий та великий. Їх читають після служби, аби одержимі встигли люди причаститися й посповідатися. Очищеним священик Юрій наказує: щоб такого більше не трапилося — треба дотримуватися заповідей Божих, а також заповідей державних, себто не порушувати закон і триматися професійних обов’язків.
Звідки до людей приходять такі проблеми? Екзерцист відповідає так: "Через тяжкий гріх. Або його скоїв одержимий, або гріх родовий, тягнеться ще від тих, хто руйнував церкви, знімав хрести, ламав каплиці. Якщо така людина ще й помре без покаяння, то злий дух неминуче мордуватиме дітей, чи онуків. Зараз багато одержимої молоді — я щоденно читаю екзерцизми, навіть дитина маленька і та вже опанована. На жаль, але із зростанням чисельності чернечої братії, випускниками семінарій зростає й число ворожбитів. Люди купують собі книги магії — чорні, сірі, білі... Хтось просто читає її, хтось, не осягаючи вповні зла діянням, починає робити написане, тим самим відкриває шлях злому духу, не знаючи, як потім його закрити. Мертву воду люди вживають — то є жахливо. Мені розповідали парафіяни у Львові, як санітарки моргів продають воду, що нею омивали покійника".
До речі, священник не відмахуватиметься, якщо людина поскаржиться йому на наврочення, пороблення. "Є молитва від лукавих очей. Ми читаємо таку. Підсипано, підлито — то все очаровані речі, аби шкодити людям і треба визнати, то доволі впливова річ. Не носіть шнурівки з покійників у кишені, це не оберіг, просто забобони. Єдиний захист — то хрестик, вервичка і молитва. Остерігайтеся циганів, всі вони мають зв’язок з темними силами. Та й всяке ворожіння з ними пов’язане. Бог сказав: "Не май інших богів, крім Мене". Це стосується всіх нас — християн, мусульман... Інакше ви – власність Злого Духа, а наслідки того непередбачувані".
У Володимир-Волинський отець Юрій, обіцяв, приїздитиме кожних перших п’ятницю, суботу та неділю місяця. До нього можна прийти у монастир Святого Йосафата, але переконайтеся, що віра ваша достатньо міцна.